Людина біжить над прірвою. Морітурі. Розгром. Генерал

«Розп’яття і смерть є часто доказом слабости того, хто розпинає, і, навпаки, ствердженням та кінечною перемогою того, кого розпинають». Ці слова з повісті-вертепу «Розгром» можна взяти епіграфом до всіх чотирьох його творів, – повісті «Людина біжить над прірвою», п’єс «Морітурі», «Розгром» та «Генерал», вміщених у третій книзі Івана Багряного в серії «Класика української белетристики», що виходить у видавництві «Апріорі».

Твори про події часів Другої світової війни, проте вельми актуальні нині, співзвучні нашому часові. Говорячи про ворогів України – як німецьких, так і російських фашистів, а також про свій народ – головна героїня «Розгрому» Ольга каже: «Вони хочуть робити собі впорскування життьового елексиру за наш рахунок, за рахунок молодих, але те, що історично вже має бути трупом, ніякий елексир не врятує. Вони йдуть по похилій у безвість. Ми ж йдем по верхобіжній до вершини. Нас можна тимчасово затримати, але ніколи не зіпхнути. Нас можна здесяткувати, але ніколи не винищити. Нас можна стероризувати, але ніколи не зломити».

Книга дуже потрібна саме тепер, коли Україну знову хочуть розіп’яти наші вороги – і чужі, і свої.